Зиґмунд Фройд: біографія, головні ідеї і що з них застаріло

Зиґмунд Фройд був австрійським неврологом, який створив психоаналіз: теорію про те, що багатьма нашими вчинками керують бажання і конфлікти, про які ми не знаємо, і метод лікування, побудований на розмові. Слова «витіснення», «захисна реакція» і «обмовка за Фройдом» прийшли в повсякденне мовлення саме від нього. Водночас частина його ідей підтвердилася, а частина давно вважається застарілою, і відрізняти одне від іншого корисно кожному, хто читає про психологію.

Коротка біографія

Дитинство і навчання

Сиґізмунд Шломо Фройд народився 6 травня 1856 року в маленькому містечку Фрайберг, яке зараз розташоване на території Чехії. 1860 року родина переїхала до Відня, і майже все його життя минуло там. Ім’я Зиґмунд він згодом обрав собі сам.

Родина була єврейською. Сам Фройд жив світським життям, але завжди називав себе євреєм. Сімейна історія в нього заплутана: мати, Амалія, була на двадцять років молодша за батька, Якоба, а зведений брат Емануель був старший за матір і вже мав дітей. Тож Зиґмунд народився дядьком, а його першим товаришем в іграх став небіж, який був на рік старший.

У Відні він здобув класичну освіту з наголосом на літературі й філософії. Згодом це дуже допомогло: Фройд писав яскраво і вмів пояснювати складні речі широкій публіці. У медицині він спершу обрав неврологію і наукову роботу, а до лікування пацієнтів дійшов значною мірою через гроші.

Кокаїн, Шарко і «лікування розмовою»

У 1880-х Фройд сподівався, що маловідомий тоді кокаїн допоможе при морфіновій залежності й меланхолії. Слави це йому не принесло: визнання здобув колега, Карл Коллер, який знайшов для кокаїну застосування як місцевого знеболювального в очній хірургії.

1885 року Фройд поїхав до Парижа вчитися в невролога Жана-Мартена Шарко, який тоді вивчав істерію і гіпноз. Повернувшись до Відня, він лікував пацієнтів гіпнозом, масажем і натисканням на голову. Потім він перейшов до іншого способу: просив людину говорити все, що спадає на думку. Так з’явився метод вільних асоціацій.

Велику роль відіграв випадок «Анни О.» (Берти Паппенгайм), пацієнтки його колеги Йозефа Броєра. Розповідаючи про пережите, вона відчувала полегшення і сама назвала ці бесіди «лікуванням розмовою». 1895 року Фройд і Броєр видали «Дослідження істерії». Чесності заради: лікування Анни О. було далеко не таким успішним, як стверджували автори, хоча пізніше вона впоралася із симптомами і стала відомою громадською діячкою.

Родина, учні й розколи

Після чотирьох років заручин Фройд одружився з Мартою Бернайс. У них було шестеро дітей, і донька Анна з часом теж стала психоаналітикинею.

З 1902 року щосереди вдома у Фройда збирався гурток лікарів і літераторів, з якого виросло Віденське психоаналітичне товариство. 1909 року Фройд єдиний раз побував у США і читав лекції в Університеті Кларка. Невдовзі з’явилася Міжнародна психоаналітична асоціація, і своїм наступником на чолі неї Фройд бачив Карла Ґустава Юнга.

Незгоду учнів Фройд переносив тяжко. Альфред Адлер і Юнг відводили сексуальності значно менше місця, ніж він, і обидва пішли, створивши власні школи.

Еміграція і смерть

Перша світова війна помітно змінила його погляди: у теорії стало більше місця для агресії і смерті. Коли 1938 року нацистська Німеччина приєднала Австрію, Фройдові довелося тікати. 4 червня він виїхав із Відня і за два дні був у Лондоні. Останній рік життя він провів біженцем у будинку на Мересфілд-Ґарденз, де тепер музей. Чотири його сестри залишилися у Відні й загинули в нацистських таборах.

Від чого помер Фройд? Він довго хворів на рак щелепи. Наприкінці 1938 року пухлина була неоперабельною, говорити йому було важко і боляче. Коли біль став нестерпним, він попросив свого лікаря про смертельну дозу морфіну. Зиґмунд Фройд помер 23 вересня 1939 року.

Головні ідеї простими словами

Докладно теорію розібрано в статті психоаналіз простими словами. Тут коротко про те, на чому вона тримається.

Несвідоме

Фройд вважав, що більша частина психічного життя відбувається без участі свідомості. Бажання, які нам неприємно визнати, не зникають, а знаходять обхідні шляхи: у сновидіннях, обмовках, жартах і симптомах. Приклад: ви «випадково» забуваєте про зустріч із людиною, яку не хотіли бачити. Для Фройда це не неуважність, а приховане небажання, яке знайшло вихід.

Ід, Его і Суперего

До 1920-х років Фройд запропонував нову схему психіки з трьох частин:

• Ід (Воно): потяги і бажання, які вимагають задоволення тут і зараз.
• Суперего (Над-Я): засвоєні з дитинства заборони, ідеали і суворі вимоги до себе.
• Его (Я): свідома частина, яка допомагає діяти в реальному світі й шукає компроміс між першими двома.

Побутовий приклад: після важкого дня хочеться з’їсти весь торт (Ід), внутрішній голос картає за слабкість (Суперего), і зрештою ви з’їдаєте шматок після вечері (Его). Надто жорсткого внутрішнього критика, якого Фройд описав би як суворе Суперего, сьогодні частіше обговорюють у термінах самокритики і токсичного сорому.

Витіснення і захисні механізми

Витіснення Фройд називав наріжним каменем психоаналізу: неприйнятне бажання відсувається зі свідомості, але продовжує діяти. Саму ідею захисних механізмів він запропонував 1894 року. Це неусвідомлювані способи, якими психіка рятується від тривоги. Вони бувають зрілішими, як сублімація, коли енергія йде в роботу чи творчість, і менш зрілими, як заперечення, яке просто не помічає реальності.

Приклад: після догани від начальника людина приходить додому і зривається на дитині. Злість дісталася тому, з ким безпечніше. Усі основні захисти з прикладами зібрано в статті про захисні механізми психіки.

Сновидіння

«Тлумачення сновидінь» вийшло 1900 року, і від цієї книжки зазвичай відлічують початок психоаналізу. Головна думка: сон виражає замасковане бажання. Якщо втомленій від роботи людині сниться, що її офіс згорів, Фройд шукав би в цьому приховане бажання туди не повертатися.

Дитяча сексуальність і Едипів комплекс

Найсуперечливіша частина теорії. Фройд вважав, що сексуальні потяги є вже в дітей, а ключовий етап розвитку пов’язаний з Едиповим комплексом: потягом дитини до батька чи матері протилежної статі й суперництвом з іншим із батьків. Прийняття заборони, на його думку, формує і особистість, і культуру.

Головні праці і з чого почати читати

Праця	Рік	Про що
«Дослідження істерії» (з Йозефом Броєром)	1895	Рання теорія істерії і перші випадки
«Тлумачення сновидінь»	1900	Сон як замасковане бажання
«Психопатологія буденного життя»	початок 1900-х	Обмовки, описки, забування
«Три нариси з теорії сексуальності»	1905	Дитяча сексуальність, Едипів комплекс
«Лекції зі вступу до психоаналізу»	читалися в 1915-1917	Огляд усієї теорії для широкої публіки
«По той бік принципу задоволення»	1920	Потяг до смерті і нав’язливе повторення
«Я і Воно»	1920-ті	Схема Ід, Его і Суперего
«Невдоволення культурою»	1930	Чому цивілізація робить людей нещасними
«Мойсей і монотеїзм»	1939	Релігія очима психоаналізу

Якщо ви вперше беретеся за Фройда, почніть із «Лекцій зі вступу до психоаналізу». Він читав їх у Віденському університеті для слухачів без медичної освіти, тому пояснює все по черзі. Потім добре йде «Психопатологія буденного життя»: у ній багато побутових прикладів. «Тлумачення сновидінь» довге і важке, його краще залишити на потім.

Що підтвердилося, а що ні

Сперечатися з Фройдом почали ще за його життя. Психологи Ганс Айзенк і Ґ. Вілсон 1973 року писали, що не можуть назвати жодного дослідження, яке переконливо підтверджувало б будь-яке положення Фройда. Філософиня Патриція Кітчер зауважила, що теорія сновидінь здобула успіх, неспівмірний із її доказами. Сам Фройд до того ж спирався на ідеї, які вже тоді вважалися спростованими, наприклад що люди успадковують досвід предків.

Що загалом витримало перевірку

• Більша частина психічної роботи справді відбувається без участі свідомості. В огляді, на який посилається нейропсихолог і психоаналітик Марк Солмс, зроблено висновок, що свідомо ми виконуємо лише близько 5% цілеспрямованих дій.
• Захисні механізми. Сучасні психологи бачать у них звичайні способи давати раду труднощам. Проблемою вважається їхнє надмірне використання або опора на незрілі захисти.
• Розмовна терапія, яка виросла з психоаналізу. За оглядом Солмса, психоаналітична психотерапія в дослідженнях не поступається іншим доказовим методам, зокрема КПТ, а її ефект нерідко зберігається і після закінчення лікування. Це позиція прихильника методу, але вона спирається на метааналізи. Сучасну форму методу називають психодинамічною терапією.

Що не підтвердилося або залишається дискусійним

• Сон як здійснення прихованого бажання. Багато психологів вважають цю схему надто загальною: її важко перевірити, бо будь-який сон можна витлумачити заднім числом.
• Повне витіснення травматичних спогадів. Огляд 2019 року показує, що ідея, ніби психологічна травма може цілком стерти пам’ять про подію, а потім її можна «відновити» в терапії, залишається науково дискусійною. Деякі техніки «відновлення» спогадів можуть зашкодити. Водночас, за зведенням опитувань із того самого огляду, в існування витіснених спогадів тією чи іншою мірою вірять у середньому 58% опитаних.
• Схема Ід, Его, Суперего і теорія потягів. Навіть сучасний психоаналіз (теорія об’єктних стосунків, психологія самості, реляційний підхід) приділяє потягам і цій тричастинній схемі мало уваги або не приділяє зовсім. Від Фройда в ньому залишилася головна ідея: психіка має динамічне несвідоме.
• Едипів комплекс як універсальний закон розвитку. Це одна з найбільш критикованих частин теорії.

Фройд у повсякденному житті

Навіть якщо ви ніколи не читали Фройда, ви користуєтеся його словами. «Він просто витісняє», «це захисна реакція», «обмовка за Фройдом». Корисно пам’ятати, що побутовий психоаналіз легко перетворюється на спосіб почепити ярлик. Не кожна обмовка видає таємницю: частіше людина просто втомилася.

Фройд починав з істерії: паралічів, втрати чутливості та інших симптомів без видимої неврологічної причини. Сьогодні схожі стани називають конверсійним, або функціональним неврологічним, розладом, і підхід до них змінився, хоча сама назва «конверсія» прийшла з психоаналізу.

Якщо ви шукаєте терапію, класичний психоаналіз на кушетці з частими зустрічами зараз трапляється рідко. Значно частіше вам запропонують психодинамічну терапію: віч-на-віч, зазвичай раз на тиждень, з увагою до повторюваних сценаріїв у стосунках і до минулого досвіду. Спадщина Фройда живе в ній, а не в підручниках із ярликами.