Психоаналіз: що це простими словами і як він працює

Психоаналіз: теорія про те, як улаштована психіка, і метод лікування, які створив Зиґмунд Фройд у Відні на межі XIX і XX століть. Головна думка проста: багато що в наших почуттях, рішеннях і симптомах визначають мотиви, яких ми самі не усвідомлюємо. За сто з гаком років психоаналіз устиг стати модою, пережити жорстку критику і дати початок методам терапії, які сьогодні перевірені дослідженнями.

Що таке психоаналіз простими словами

Слово «психоаналіз» позначає одразу три речі:

• теорію психіки, особистості і психічних розладів;
• метод терапії, у якому людина багато і вільно говорить, а аналітик допомагає побачити прихований сенс сказаного;
• професійний рух зі своїми школами, навчанням і традиціями.

В основі всіх трьох лежить ідея несвідомого. Зрозуміти людину, з погляду психоаналізу, означає побачити, що стоїть за її видимою поведінкою.

Приклад із життя. Жінка втретє поспіль закохується в чоловіка, який тримає дистанцію, не телефонує тижнями і не готовий до близькості. Щоразу вона каже собі, що їй просто не щастить. Психоаналітик запитає про інше: що приваблює її в недоступних людях, кого вони їй нагадують і що вона відчуває, коли хтось, навпаки, виявляє до неї інтерес. Відповідь зазвичай не лежить на поверхні, але коли її знаходять, повторюваний сценарій стає зрозумілішим і ним легше керувати.

Хто створив психоаналіз: коротко про історію

Психоаналіз виріс із медичної практики. Віденський лікар Йозеф Броєр лікував молоду пацієнтку, відому як «Анна О.», і вона сама назвала свої розмови з ним «лікуванням розмовою». 1895 року Броєр і Фройд випустили спільну книжку «Дослідження істерії». Сьогодні відомо, що лікування Анни О. було далеко не таким успішним, як стверджували автори.

Фройд спочатку працював із гіпнозом, потім відмовився від нього на користь вільних асоціацій: пацієнта просять казати все, що спадає на думку, без відбору. Початком психоаналізу як самостійного вчення вважають «Тлумачення сновидінь» (1900), де Фройд стверджував, що сни виражають замасковані бажання. Далі вийшли «Психопатологія буденного життя» (1904) про обмовки і випадкові забування та «Три нариси з теорії сексуальності» (1905) про дитячу сексуальність і Едипів комплекс. 1914 року Фройд назвав теорію витіснення наріжним каменем, на якому тримається вся будівля психоаналізу. У 1920-х він запропонував нову модель психіки: Ід, Его і Суперего.

Докладніше про життя засновника читайте в статті про Зиґмунда Фройда. Тут важливе інше: ще за життя Фройда учні почали сперечатися з ним і створювати власні напрями, і цей процес не зупинився досі.

Несвідоме, Ід, Его і Суперего простими словами

Фройд описував психіку як поле постійної внутрішньої суперечки. Його структурна модель складається з трьох частин.

Частина	Що це	Як звучить усередині
Ід (Воно)	Потяги і бажання, які вимагають задоволення тут і зараз	«Хочу з’їсти весь торт»
Суперего (Над-Я)	Засвоєні заборони, ідеали, сумління	«Ти ж обіцяла собі, тобі має бути соромно»
Его (Я)	Посередник, який зважає на реальність і шукає компроміс	«З’їм шматок після вечері і піду гуляти»

Більша частина цієї роботи, за Фройдом, відбувається неусвідомлено. Коли напруга між бажанням і забороною стає надто сильною, Его вмикає захисти: витісняє неприємне, приписує свої почуття іншим, добирає зручні пояснення. Як це виглядає у звичайному житті, докладно розібрано в статті про захисні механізми психіки.

Важливе застереження: Ід, Его і Суперего не є ділянками мозку, це метафора, зручна для розмови про внутрішні конфлікти. Багато сучасних психоаналітиків користуються цією моделлю гнучко або майже не спираються на неї.

Як минає психоаналітична терапія

Класичний психоаналіз упізнають за кількома ознаками:

• зустрічі кілька разів на тиждень, лікування триває роками;
• пацієнт лежить на кушетці і не бачить аналітика, щоб легше було говорити вільно;
• основний метод: вільні асоціації і аналіз снів;
• аналітик говорить мало і здебільшого пропонує тлумачення: пов’язує те, що людина розповідає, з її почуттями і минулим досвідом.

Центральне поняття практики: перенесення. Пацієнт починає ставитися до аналітика так, як колись ставився до значущих людей із дитинства: чекає осуду, шукає схвалення, злиться або боїться бути покинутим. Ці реакції не заважають лікуванню, а стають його матеріалом: на них, тут і зараз, видно, як улаштовані стосунки людини поза кабінетом.

Минуле в психоаналізі обговорюють не заради спогадів, а тому, що воно й далі впливає на теперішнє.

Психоаналіз і психодинамічна терапія: у чому різниця

З психоаналізу виросла ціла родина коротших і гнучкіших методів, які називають психодинамічною терапією. Коротко різниця така.

	Класичний психоаналіз	Психодинамічна терапія
Частота	Кілька разів на тиждень	Зазвичай раз або двічі на тиждень
Положення	Кушетка	Обличчям до обличчя
Тривалість	Роки	Від кількох місяців до кількох років
Роль терапевта	Стримана, більше тлумачень	Активніша, більше підтримки і діалогу
Дослідження	Небагато, здебільшого без контрольних груп	Багато контрольованих досліджень

Усередині самого психоаналізу після Фройда з’явилися нові школи: теорія об’єктних відносин, психологія самості, реляційний психоаналіз. Вони, як і раніше, визнають несвідоме, але менше говорять про потяги і більше про стосунки з іншими людьми і про те, як складається образ себе.

Чи є психоаналіз наукою: критика і дослідження

Це головне дискусійне питання, і чесна відповідь складається з двох частин.

Перша частина: теорія. Філософ науки Карл Поппер вважав психоаналіз псевдонаукою, бо багато його тверджень неможливо спростувати досвідом: будь-яку поведінку можна пояснити заднім числом. Канадський психіатр Джоел Періс в огляді 2017 року пише, що психоаналіз претендував на статус науки, але працював не як наука: гіпотези рідко перевіряли. За його оцінкою, модель психіки і дитячого розвитку, яку запропонував Фройд, не витримала перевірки даними, теорію снів заперечили дослідники сну, а заяви про те, що нейровізуалізація «підтвердила» Фройда, спираються на вибірково дібрані факти.

Друга частина: терапія. Тут картина інша.

• В огляді оглядів 2023 року в журналі World Psychiatry психодинамічну терапію визнано емпірично обґрунтованим методом при депресії, тривожних розладах, розладах особистості і соматичних симптомах. Якість доказів висока при депресії і соматичних симптомах, помірна при тривозі і розладах особистості.
• За тими самими даними вона в середньому так само ефективна, як інші активні методи, зокрема когнітивно-поведінкова терапія.
• Огляд Пітера Фонагі (2015) додає обмеження: для посттравматичного стресового розладу, обсесивно-компульсивного розладу, булімії, кокаїнової залежності і психозу доказів мало.
• Досліджень класичного психоаналізу небагато. В одному з них психоаналіз спочатку поступався іншим методам, але через п’ять років виявився ефективнішим. В іншому пацієнти, які проходили психоаналіз, через три роки мали менше симптомів депресії за власною оцінкою, ніж ті, хто отримував лікування для порівняння. Дослідження тривалої психодинамічної терапії Фонагі називає галуззю, яка тільки складається.

Підсумок такий: багато конкретних ідей Фройда застаріли, а розмовна терапія, яка виросла з психоаналізу, працює і перевірена дослідженнями. Навіть критики визнають за психоаналізом важливу спадщину: він навчив лікарів уважно слухати людину і розуміти історію її життя.

Кому підходить психоаналітична терапія

Психоаналітичний і психодинамічний підхід частіше обирають люди, які:

• помічають повторювані сценарії в стосунках чи на роботі і хочуть зрозуміти, звідки вони;
• живуть із хронічною депресією, тривогою або тілесними симптомами без зрозумілої медичної причини;
• готові багато говорити про себе і не чекають швидких вправ і домашніх завдань;
• можуть виділити час і гроші на тривалу роботу (це особливо стосується класичного психоаналізу).

Якщо у вас тяжкий стан, наприклад психоз, біполярний розлад чи тяжка депресія, починати краще з психіатра. Він встановить діагноз і разом із вами обере лікування, а психотерапія стане його частиною. Огляд основних груп розладів є в статті про види психічних розладів.

Як знайти фахівця

• Запитайте про профільну освіту, навчання конкретного методу і про те, чи проходить фахівець супервізію.
• Уточніть на першій зустрічі формат: як часто ви бачитиметеся, скільки приблизно триватиме робота, як оплачуються пропущені сесії.
• Попросіть пояснити, як терапевт розуміє вашу проблему і чого ви разом прагнутимете досягти.
• Зважайте на свої відчуття. Багато терапевтів вважають довіру в парі «клієнт і терапевт» однією з головних умов результату. Якщо після кількох зустрічей контакт не складається, це можна обговорити або змінити фахівця.

Коли звертатися до фахівця

Звернутися по допомогу варто, якщо поганий настрій, тривога чи проблеми в стосунках тримаються тижнями і заважають працювати, спати, спілкуватися. Якщо з’явилися думки про смерть або про те, щоб заподіяти собі шкоду, не відкладайте: телефонуйте 112 (єдиний номер екстреної допомоги в Україні, Казахстані, Грузії, Молдові та країнах ЄС) або зверніться до психіатра того самого дня.