Абрахам Маслоу: біографія, піраміда і самоактуалізація

Абрахам Маслоу був американським психологом, якого найчастіше згадують через піраміду потреб. Але саму піраміду намалював не він, а головне в його роботі інше: він одним із перших усерйоз запитав, що робить людину здоровою, творчою і повноцінною, а не лише що з нею не так.

Хто такий Абрахам Маслоу

Маслоу вважають одним із батьків гуманістичної психології, напряму, який ставив у центр вибір, зростання і можливості людини. До того самого напряму зараховують Карла Роджерса, творця клієнт-центрованої терапії. У середині XX століття психологія значною мірою ділилася між психоаналізом, який шукав корені страждань, і біхевіоризмом Скіннера, який вивчав поведінку через заохочення і покарання. Маслоу запропонував дивитися на людину цілісно й вивчати те, що в людей виходить.

Коротка біографія

Абрахам Гарольд Маслоу народився 1 квітня 1908 року в Брукліні (Нью-Йорк), найстаршим із сімох дітей у родині єврейських іммігрантів. Батьки самі освіти не здобули, але дуже хотіли, щоб син навчався, і бачили його юристом.

Маслоу почав вивчати право в Міському коледжі Нью-Йорка, після трьох семестрів перевівся до Корнелльського університету, а потім до Вісконсинського університету, де обрав психологію. Там він здобув ступінь бакалавра 1930 року, магістра 1931-го і доктора 1934-го. Одружився зі своєю двоюрідною сестрою Бертою Гудман, у них народилися дві доньки.

Після Вісконсину Маслоу деякий час працював у Колумбійському університеті, з 1937 по 1951 рік викладав у Бруклінському коледжі. 1951 року він перейшов до нового Університету Брандейса, заснував там факультет психології і керував ним до 1969 року.

Стосунки з колегами складалися непросто. Психологія тоді швидко ставала експериментальною наукою, а Маслоу більше цікавила теорія, ніж лабораторні досліди. Частина колег із факультету відкидала його ідеї про ієрархію потреб і пікові переживання як недостатньо підтверджені. Зате за межами університету він став відомою постаттю й багато їздив із лекціями.

Визнання прийшло і від професійної спільноти: 1967 року Американська гуманістична асоціація назвала його гуманістом року, а на 1967-1968 роки його обрали президентом Американської психологічної асоціації. Маслоу став одним із засновників журналу Journal of Humanistic Psychology. 1969 року він переїхав до Каліфорнії, де став постійним співробітником Лафлінського інституту і майже відійшов від викладання. Помер 8 червня 1970 року в Менло-Парку від серцевого нападу, йому було 62 роки. Його папери і листування зберігаються в Центрі історії психології Університету Акрона (Огайо).

Головні ідеї

Ієрархія потреб

1943 року Маслоу описав потреби людини як ієрархію: фізіологічні, безпека, любов і належність, повага та самоактуалізація. Поки гострою лишається базовіша потреба, вона забирає увагу, а коли її задоволено, уперед виходять наступні. Докладно рівні, приклади і результати перевірок розібрано в статті про піраміду Маслоу.

Важливо, що сам Маслоу не вважав порядок жорстким. Він писав, що людина постійно переміщується між рівнями і може прагнути кількох цілей одночасно. Піраміди дослідники не знайшли ні в його книжках, ні в щоденниках, ні в архіві: вона з’явилася пізніше в літературі з менеджменту, і в спрощеному вигляді багато застережень автора загубилося.

Мотивація дефіциту і мотивація зростання

Психолог Скотт Баррі Кауфман вважає цю ідею однією з найперспективніших у Маслоу. Людина, якою керує дефіцит, діє з нестачі: їй бракує безпеки, любові, визнання, і вона захищається від усього, що загрожує цим потребам. Людина, якою керує зростання, відкритіша до нового, до творчості й до інших людей.

Приклад із життя: двоє людей обирають роботу. Один бере першу пропозицію, бо боїться лишитися без грошей і не вірить, що вартий більшого. Інший обирає місце, де зможе навчитися нового, навіть якщо воно трохи менш надійне. Маслоу не засуджував першого: коли базові потреби під загрозою, так і має бути. Він лише показував, що життя, яке все минає в режимі нестачі, не дає людині розкритися.

Самоактуалізація

Самоактуалізація в Маслоу означає прагнення стати всім, чим ви здатні стати. 1950 року він описав близько 17 рис людей, які, за його спостереженнями, просунулися в цьому далі за інших. 2018 року Кауфман відібрав із цього переліку 10 рис і перевірив їх сучасними методами:

• здатність знову і знову тішитися звичними речами, не втрачаючи свіжості сприйняття;
• прийняття себе та інших людей з їхніми особливостями;
• справжність, тобто життя в згоді із собою, а не заради чужого схвалення;
• спокійне ставлення до злетів і падінь життя;
• відчуття мети, яка виходить за межі особистої вигоди;
• точне, без зайвих ілюзій, сприйняття реальності;
• гуманізм, відчуття зв’язку з усіма людьми;
• пікові переживання;
• ясне моральне чуття;
• творчий підхід до всього, що людина робить.

Пікові переживання

Піковими переживаннями Маслоу називав моменти благоговіння, захвату або раптового осяяння, коли життя відчувається як потужне єдине ціле, а час, простір і власне «я» ніби відступають. Багато хто впізнає це з власного досвіду: тиша на вершині гори після важкого підйому, музика, від якої перехоплює подих, мить, коли довга робота раптом складається в цілісну картину. Такі переживання, за Маслоу, частіше трапляються в людей на шляху до самоактуалізації.

Наприкінці життя він пішов далі й почав вважати вершиною людського розвитку не самоактуалізацію, а самотрансценденцію: вихід за межі власного «я», служіння чомусь більшому, ніж ви самі.

Основні праці

• «Теорія людської мотивації» (A Theory of Human Motivation, 1943), стаття в журналі Psychological Review, де вперше викладено ієрархію потреб.
• «Мотивація та особистість» (Motivation and Personality, 1954), головна книжка про потреби і самоактуалізованих людей.
• «Психологія буття» (Toward a Psychology of Being, 1962), про мотивацію зростання і здорову особистість.
• «Релігії, цінності та пікові переживання» (Religions, Values, and Peak-Experiences, 1964).
• «Далекі межі людської психіки» (The Farther Reaches of Human Nature, 1971), вийшла після смерті автора.

Загалом Маслоу написав понад двадцять книжок і близько ста статей.

Що підтвердилося, а що ні

З перевіркою ідей Маслоу все непросто, значною мірою тому, що він сам віддавав перевагу теорії перед експериментами. Ще за його життя колеги дорікали йому браком емпіричних даних, і багато академічних психологів досі не приймають ієрархію потреб у тому вигляді, у якому її викладають.

Що не підтвердилося. Жорсткий порядок рівнів, однаковий для всіх, дослідження не підтримують: точний порядок і значущість потреб помітно різняться між культурами і між людьми. Щоправда, значна частина критики спрямована на спрощену піраміду з підручників, а не на вихідний текст, де Маслоу сам писав про гнучкість порядку.

Що підтвердилося. У дослідженні Кауфмана 2018 року десять рис самоактуалізації виявилися пов’язаними між собою в спільний чинник. Люди, у яких таких рис більше, частіше керувалися зростанням та інтересом, а не нестачею, були більше задоволені життям, краще приймали себе, будували тепліші стосунки й відчували мету в житті. Підтвердилося і спостереження Маслоу, що в таких людей частіше бувають переживання єдності зі світом, причому без утрати відчуття власного «я».

Окремо варто сказати про спадщину. Сьогодні Маслоу вважають одним із батьків позитивної психології, яка вивчає сильні сторони й благополуччя людини, а його ієрархію використовують на заняттях з управління в бізнес-школах.

Як ідеї Маслоу проявляються у звичайному житті

Найпрактичніша думка Маслоу стосується різниці між життям із нестачі та життям зі зростання. Корисно іноді запитати себе: це рішення я ухвалюю зі страху чи з інтересу? Якщо майже всі рішення продиктовані страхом, варто спершу подбати про основу: сон, гроші, безпеку, близьких людей.

Друга думка: самоактуалізація не пункт призначення, а напрям. Не треба чекати ідеальних умов, щоб почати займатися тим, що для вас цінне. Про це докладно в статті про те, як знайти справу до душі.

Третя стосується поваги до себе. Маслоу зараховував потребу в самоповазі до базових, тобто вважав її частиною нормальної людської природи, а не примхою чи гординею. Практичні кроки зібрано в матеріалі про те, як стати впевненішим у собі.

Четверта думка знадобиться тим, хто керує людьми. Ідеї Маслоу приніс у світ бізнесу Дуглас Макгрегор: коли в працівника є гідна зарплата і стабільність, утримувати його починають визнання, цікаві завдання і відчуття сенсу. Ця спрощена версія стала стандартом підручників з управління. Але сам Маслоу писав, що порядок потреб у різних людей різний, тому надійніше запитати людину, чого їй зараз бракує, ніж угадувати за схемою.