Карл Ґустав Юнг: біографія, архетипи і головні ідеї

Карл Ґустав Юнг був швейцарським психіатром, який починав як найближчий соратник Фройда, а потім створив власну школу: аналітичну психологію. Від нього в повсякденну мову прийшли слова «інтроверт», «екстраверт», «комплекс» і «архетип». Частина його ідей живе в сучасній психології, частина залишилася радше в культурі, ніж у науці, і про це варто знати, перш ніж проходити черговий тест на тип особистості.

Коротка біографія

Дитинство і навчання

Юнг народився 1875 року в селі Кесвіль на Боденському озері, на півночі Швейцарії. Коли йому було пів року, родина переїхала до Лауфена біля Рейнського водоспаду. Батько, Пауль Юнг, був пастором Швейцарської реформатської церкви, мати теж походила з родини пасторів. Карл мав одну сестру, Ґертруду.

Дитинство в нього було незвичайним: яскраві сни, болісні питання про віру, багато читання. Юнг рано відчув у собі ніби дві особистості: звичайного швейцарського хлопчика і когось глибшого і старшого. Пізніше цей досвід відбився в його теорії психіки.

З 1895 року він вивчав медицину в Базельському університеті, а у вільний час читав філософію і богослов’я, цікавився спіритизмом і навіть ходив на спіритичні сеанси. Диплом лікаря він отримав 1900 року. Його дисертація була присвячена так званим медіумічним явищам.

Бурґгольцлі і тест словесних асоціацій

Наприкінці 1900 року Юнг став асистентом у психіатричній клініці Бурґгольцлі в Цюриху під керівництвом Ойґена Блейлера. Там він проводив досліди зі словесними асоціаціями: людині називають слово, вона відповідає першим, що спаде на думку, а дослідник вимірює час відповіді і фізіологічні реакції. Затримки і збої на певних словах Юнг пояснював емоційно зарядженими вузлами переживань. Він назвав їх комплексами.

Приклад: на слова «стіл», «вікно», «дерево» людина відповідає миттєво, а на слові «батько» замовкає, перепитує або дає дивну відповідь. Для Юнга це знак, що тут лежить болісна тема.

Ці праці рано зробили його одним із помітних психіатрів Європи. Разом із Блейлером він брав участь у формуванні сучасного поняття шизофренії. 1902 року Юнг заручився з Еммою Раушенбах, вони одружилися, і в них народилося п’ятеро дітей.

Дружба і розрив із Фройдом

1906 року, прочитавши «Тлумачення сновидінь» та інші праці Фройда, Юнг почав із ним листування. Фройд був майже на двадцять років старший, але між ними швидко виникла сильна прихильність. Фройд називав Юнга своїм спадкоємцем, «кронпринцом» психоаналізу. Юнг організував перший психоаналітичний конгрес, редагував перший журнал і став першим президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації. 1909 року він отримав почесний ступінь Університету Кларка в США і пішов із клініки в приватну практику.

Відмінності були помітні від самого початку: вони по-різному розуміли природу несвідомого, незвичайні психічні явища і те, як вести дослідження. Фройд ставив у центр сексуальний потяг, а Юнг розумів лібідо ширше, як психічну енергію загалом. З 1911 року стосунки псувалися, 1913 року стався розрив, а 1914 року Юнг вийшов із психоаналітичного руху і залишив викладання в Цюрихському університеті. Докладніше про самого Фройда і про те, що залишилося від його теорії, читайте в статті про Зиґмунда Фройда.

«Конфронтація з несвідомим» і «Червона книга»

1913 року в Юнга почалися важкі видіння. Приблизно до 1916 року він навмисно викликав у себе довгі фантазії наяву, записував і малював їх. Цей метод він пізніше назвав активною уявою, а записи стали основою «Червоної книги», над якою він працював до початку 1930-х. Цей період іноді називають мало не психозом, але сучасні дослідники не знаходять цьому доказів.

Своїм пацієнтам Юнг теж пропонував малювати і працювати з образами. Ці несловесні прийоми помітно вплинули на розвиток арт-терапії.

Зрілі роки

1921 року вийшли «Психологічні типи», одна з перших систематичних теорій особистості. У 1920-ті Юнг багато подорожував Північною Америкою, Африкою та Азією і дедалі більше займався психологією релігії. З 1930-х він вивчав середньовічну алхімію, вбачаючи в її символах опис внутрішнього розвитку людини. З цього виросла книжка «Психологія і алхімія». Разом із фізиком Вольфґанґом Паулі він розробляв ідею синхронічності: значущих збігів, не пов’язаних причиною.

Є в біографії і темна сторінка. Між 1933 і приблизно 1936 роком Юнг виступав у Німеччині із заявами, в яких звучав явний антисемітизм. Це визнають навіть його послідовники. Водночас він допомагав єврейським психологам, яких виганяли з німецьких професійних товариств, до середини 1930-х відвернувся від нацистів, а після війни вибачився.

Юнг помер 6 червня 1961 року у своєму будинку в Кюснахті під Цюрихом. Його дружина Емма померла 1955 року.

Аналітична психологія: головні ідеї

Аналітична психологія дивиться на психіку через образи, символи і прагнення людини до самореалізації. Мета юнгіанської терапії полягає в тому, щоб знайти рівновагу між протилежними силами всередині людини.

Особисте і колективне несвідоме

Юнг поділив несвідоме на два шари. Особисте несвідоме складається зі спогадів, думок і почуттів із власного досвіду людини. Це приблизно те, про що писав Фройд. Колективне несвідоме, за Юнгом, спільне для всього людства і зберігає успадковані образи. Звідси, вважав він, схожість міфів і казок у народів, які ніколи не зустрічалися.

Архетипи

Архетипи в теорії Юнга і є тими спільними образами і схемами сприйняття. Найвідоміші:

• Персона: соціальна маска, роль, яку ми граємо на людях. Учитель суворий у класі й зовсім інший удома.
• Тінь: те, чого ми в собі не приймаємо. Її найпростіше помітити, коли хтось дратує нас сильніше, ніж заслуговує: часто він показує нам наші ж невизнані риси.
• Аніма й Анімус: жіноче начало в психіці чоловіка і чоловіче в психіці жінки.
• Герой і образ вищої істоти.

Індивідуація

Головна мета розвитку за Юнгом: стати цілісним, познайомитися зі своїми тіньовими сторонами і не плутати себе з Персоною. Цей процес він назвав індивідуацією. Для Юнга терапія була потрібна не лише хворим: вона допомагала здоровій людині зростати.

Інтроверсія і екстраверсія в Юнга

Поділ людей на інтровертів і екстравертів прийшов із «Психологічних типів». Інтроверт спрямований на внутрішній світ думок і почуттів, екстраверт на зовнішній світ людей і подій. Юнг додав до цього чотири функції (мислення, почуття, відчуття, інтуїцію) і описав типи як поєднання цих установок і функцій.

У сучасній психології з цього прижилася інтроверсія-екстраверсія, але не як два типи, а як риса, яка є в кожного різною мірою. Більшість людей десь посередині, таких називають амбівертами.

MBTI це не Юнг

Популярний тест MBTI (Myers-Briggs Type Indicator) створили не Юнг і не психологи-дослідники, а Ізабель Бріґґс Маєрс і її мати Кетрін Кук Бріґґс. Вони взяли за основу типологію Юнга і побудували чотири шкали: екстраверсія чи інтроверсія, відчуття чи інтуїція, мислення чи почуття, судження чи сприйняття. За відповідями людині присвоюють один із 16 типів, наприклад INTJ або ESFP.

Американська психологічна асоціація у своєму словнику прямо пише, що тест має мало довіри серед дослідників, хоча його широко використовують в HR і профорієнтації. Якщо на роботі вам запропонували MBTI, ставтеся до результату як до приводу поговорити про стиль спілкування, а не як до діагнозу. І точно не варто ухвалювати за ним рішення про найм чи вибір партнера.

Що каже сучасна психологія

Що прижилося

• Інтроверсія і екстраверсія як вимірювана риса особистості.
• Поняття комплексу і сама ідея, що емоційно заряджені теми впливають на мовлення і реакції.
• Робота з образами, малюнком і уявою в терапії, зокрема в арт-терапії.

Що залишається дискусійним

• Колективне несвідоме й архетипи. Багато психологів вважають, що ідею успадкованих образів майже неможливо перевірити експериментально: схожість міфів можна пояснити і спільним людським досвідом, і обміном історіями. Тому в дослідницькій психології ці поняття використовують рідко, зате вони міцно живуть в аналізі літератури і кіно.
• Синхронічність. Для науки це не пояснення, а ще одна форма пошуку сенсу у збігах. Мозок дуже охоче знаходить зв’язок між випадковими подіями, і це добре видно на прикладі психології забобонів.
• Типологія. Багато дослідників особистості вважають, що людей точніше описувати шкалами, а не жорсткими типами, звідси і слабка репутація MBTI.

Чи працює юнгіанська терапія

Довгий час юнгіанцям закидали, що в них немає даних про ефективність. В огляді 2013 року зібрано дослідження, проведені переважно в Німеччині та Швейцарії. У пацієнтів зменшувалися симптоми і проблеми в стосунках, і результат тримався до шести років після закінчення терапії. У середньому на це йшло близько 90 сесій. Але автор огляду сам зазначає, що рандомізованих контрольованих випробувань, які вважаються золотим стандартом, на той момент не було. Тому доказова база юнгіанської терапії поки слабша, ніж у КПТ чи психодинамічної терапії загалом.

Юнг у повсякденному житті

Ви кажете «у нього комплекс» або «я інтроверт» і користуєтеся мовою Юнга. Його ідеї сильно вплинули на культуру: мова архетипів постійно звучить у розборах літератури і кіно, а його думки про духовний бік психіки вплинули на принципи Анонімних Алкоголіків.

Найпрактичніша з його ідей, мабуть, Тінь. Якщо людина викликає у вас неспівмірне роздратування, варто спитати себе: що саме в ній так зачіпає і чи немає цього в мені? Це не науковий метод, а добре питання для самоспостереження.

Якщо вам близька робота зі снами, образами і символами, можна шукати юнгіанського аналітика. Тільки перевірте його освіту і членство в професійній асоціації і пам’ятайте, що при депресії чи тривожному розладі спершу варто обговорити методи з сильнішою доказовою базою.