Біполярний розлад: що це, ознаки та лікування

Біполярний розлад часто називають «гойдалками настрою», але це порівняння мало що пояснює. Ідеться про серйозний, але добре вивчений стан, за якого періоди пригніченості змінюються періодами незвичайного піднесення. З правильним лікуванням більшість людей із цим діагнозом живуть повноцінним життям.

Що таке біполярний розлад

Біполярний афективний розлад (БАР, раніше його називали маніакально-депресивним психозом) належить до розладів настрою. За нього в людини бувають епізоди депресії та епізоди манії або гіпоманії, а між ними часто настають періоди рівного стану (інтермісії).

За даними ВООЗ, у 2023 році біполярний розлад мали 36 мільйонів людей у світі. ВООЗ також зазначає, що в людей із БАР підвищений ризик суїциду, тому своєчасне лікування тут особливо важливе.

Іноді БАР помилково називають «біполярним розладом особистості». Це неправильно: БАР не належить до розладів особистості й не описує характер людини. Це розлад настрою, який приходить епізодами.

Типи біполярного розладу

У МКХ-11 та DSM-5 виділяють кілька варіантів.

Тип	Що характерно
Біполярний розлад I типу	Був щонайменше один епізод манії; депресивні епізоди трапляються часто, але для діагнозу не обов’язкові
Біполярний розлад II типу	Епізоди гіпоманії (м’якшого піднесення) і щонайменше один епізод великої депресії; повної манії не було
Циклотимія	Тривалі (не менше двох років) коливання між легкими піднесеннями і легкою пригніченістю, які не досягають рівня повноцінних епізодів

Тип розладу визначає лікар. Від нього залежать підхід до лікування і прогноз.

Ознаки та симптоми

Манія і гіпоманія

Маніакальний епізод за DSM-5 триває не менше тижня (або менше, якщо знадобилася госпіталізація), гіпоманія не менше чотирьох днів. У цей час можуть з’явитися:

• піднесений, ейфоричний або, навпаки, дратівливий настрій;
• різкий приплив енергії та активності;
• знижена потреба у сні: людина спить по три години і не відчуває втоми;
• пришвидшене мовлення, «стрибки» думок, важко втримати одну тему;
• завищена самооцінка, відчуття особливих здібностей;
• імпульсивні й ризиковані вчинки: великі витрати, кредити, ризикований секс, небезпечне водіння;
• підвищена відволікуваність, багато розпочатих і покинутих справ.

При тяжкій манії можливі психотичні симптоми: маячні ідеї та галюцинації. Гіпоманія виглядає м’якше, людина може здаватися просто дуже продуктивною, тому її часто не помічають ні вона сама, ні оточення.

Депресія

Депресивний епізод при БАР схожий на звичайну депресію і триває не менше двох тижнів:

• пригнічений настрій більшу частину дня;
• втрата інтересу й задоволення від звичних справ;
• занепад сил, загальмованість або, навпаки, неспокій;
• порушення сну й апетиту;
• почуття провини, нікчемності, безнадії;
• труднощі з концентрацією та ухваленням рішень;
• думки про смерть або самогубство.

Змішані стани

Буває, що ознаки манії й депресії з’являються одночасно: наприклад, туга й безнадія поєднуються зі збудженням, безсонням і потоком думок. Такі стани особливо тяжкі й потребують швидкої допомоги лікаря.

Чому виникає біполярний розлад

Точна причина невідома. Дослідники, на яких посилаються NIMH і NHS, виділяють кілька груп чинників:

• Спадковість. Ризик вищий, якщо БАР є в батьків, братів чи сестер. Але гени не визначають долю: у багатьох людей із такою спадковістю розлад не розвивається.
• Особливості роботи мозку. Зміни в регуляції настрою, сну та реакції на стрес.
• Зовнішні тригери. Сильний стрес, хронічне недосипання, вживання алкоголю й наркотиків, різка зміна режиму, післяпологовий період у жінок можуть запускати епізоди в схильних до цього людей.

Модель «біологія, психологія, оточення» корисна й для лікування: на кожну з цих сторін можна впливати.

Як ставлять діагноз

Діагноз ставить лікар-психіатр. Готового аналізу крові чи знімка, який показав би БАР, немає. Лікар спирається на:

• детальну розповідь про симптоми та їхню тривалість, зокрема про минулі епізоди;
• відомості від близьких (вони часто краще помічають гіпоманію);
• щоденник настрою, якщо людина його вела;
• обстеження, щоб виключити інші причини, наприклад порушення роботи щитоподібної залози чи дію речовин.

Нерідко люди роками лікуються від депресії, доки не з’ясовується, що в них були й епізоди піднесення. Тому на прийомі важливо розповісти не лише про періоди пригніченості, а й про періоди, коли сил було «забагато».

Як лікується біполярний розлад

Лікування підбирають індивідуально, і зазвичай воно триває довго, іноді все життя. Мета в тому, щоб зняти поточний епізод і не допустити нових.

Медикаментозна терапія

Основу становлять препарати, які стабілізують настрій. Які саме ліки підходять, у якій дозі та як довго їх приймати, вирішує лише психіатр. Антидепресанти при БАР призначають з обережністю: без стабілізатора настрою вони можуть спровокувати перехід у манію. Тому лікувати «просто депресію» самостійно небезпечно.

Якщо з’явилися побічні ефекти, не кидайте прийом самі, а обговоріть це з лікарем: часто схему можна змінити.

Психотерапія

Психотерапія не замінює ліків при БАР, але помітно покращує результат. Використовують:

• психоосвіту: людина та її близькі дізнаються, як влаштований розлад і як розпізнавати ранні ознаки епізоду;
• когнітивно-поведінкову терапію: робота з думками й поведінкою, навички подолання стресу;
• терапію міжособистісних стосунків і соціальних ритмів: вирівнювання режиму сну та дня;
• сімейну терапію: допомагає зменшити конфлікти й вибудувати підтримку.

Госпіталізація

Більшість людей лікуються амбулаторно. Стаціонар потрібен при тяжкій манії, психозі, ризику суїциду чи небезпечної поведінки. Це тимчасовий захід для стабілізації, а не вирок.

Як жити з біполярним розладом

Багато що залежить від того, що людина робить між візитами до лікаря.

1. Регулярно спостерігайтеся в психіатра і не змінюйте лікування без погодження.
2. Тримайте стабільний режим сну. Недосипання є одним із найчастіших пускових чинників манії.
3. Ведіть щоденник настрою. Позначайте сон, настрій, енергію, події. Так легше помітити початок епізоду.
4. Складіть план на випадок загострення разом із лікарем і близькими: які ознаки тривожні, кому телефонувати, що робити з грошима й документами в період піднесення.
5. Відмовтеся від алкоголю й наркотиків. Вони погіршують перебіг і заважають дії ліків.
6. Зберігайте посильну роботу, навчання і спілкування. Ізоляція й повне неробство шкодять так само, як перевантаження.
7. Знайдіть підтримку: групи взаємодопомоги для людей із БАР та їхніх близьких допомагають не почуватися самотніми.

Чи потрібно розповідати близьким

Вирішувати лише вам. Але коли близькі знають про діагноз, їм легше помітити ранні ознаки епізоду, не сприймати дратівливість на свій рахунок і вчасно допомогти звернутися до лікаря. Можна розповісти не все, а лише те, що важливо для підтримки. Якщо близька людина в пригніченому стані, стане в пригоді стаття про те, як допомогти близькому в депресії.

Вагітність і післяпологовий період

Для жінок із БАР період вагітності й особливо перші тижні після пологів пов’язані з підвищеним ризиком загострення. Планувати вагітність краще заздалегідь разом із психіатром. Різко скасовувати ліки, дізнавшись про вагітність, небезпечно: будь-які зміни лікування потрібно обговорювати з лікарем.

Коли звертатися до фахівця

Запишіться до психіатра або психотерапевта, якщо:

• періоди пригніченості чергуються з періодами незвичайного піднесення, безсоння без утоми, імпульсивних витрат чи ризикованих учинків;
• депресія повертається знову і знову, а лікування допомагає погано;
• близькі кажуть, що в якісь періоди ви поводитеся «не як зазвичай»;
• перепади настрою заважають роботі, навчанню або стосункам.

Якщо важко наважитися на перший крок, перегляньте поради про те, як звернутися по допомогу, коли ви в депресії.

Термінова допомога потрібна, якщо з’явилися думки про самогубство чи самоушкодження, психотичні симптоми (голоси, маячні ідеї), якщо людина в манії поводиться небезпечно для себе чи інших. У таких випадках телефонуйте до служби екстреної допомоги (112) або звертайтеся до найближчого відділення невідкладної допомоги. Не залишайте людину в кризі саму.