Депресія: симптоми, причини і лікування

Депресія не дорівнює поганому настрою і не свідчить про слабкий характер. Це хвороба, яка змінює емоції, мислення, сон, апетит і рівень енергії, і її можна лікувати. Що раніше людина отримує допомогу, то швидше і повніше вона відновлюється.

Що таке депресія

У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11) і в американському посібнику DSM-5 депресивний епізод описано так: щонайменше два тижні майже щодня, більшу частину дня в людини знижений настрій або вона втрачає інтерес і задоволення від того, що раніше тішило. До цього додаються інші симптоми, і разом вони помітно заважають жити: працювати, навчатися, спілкуватися, вести побут.

За оцінками ВООЗ, на депресію страждає близько 5,2% дорослих у світі, у жінок вона трапляється частіше, ніж у чоловіків. Це одна з провідних причин втрати працездатності, тому до неї ставляться як до серйозного, але виліковного захворювання.

Чим депресія відрізняється від смутку

Смуток, розчарування, туга після втрати чи невдачі природні. Вони пов’язані з приводом, коливаються протягом дня і поступово вщухають. Депресія тримається тижнями, мало залежить від подій і не минає після відпочинку, відпустки чи щирої розмови. Людина часто сама не може пояснити, чому їй так погано, і звинувачує себе в «ліні».

Ознаки і симптоми депресії

Симптоми можна умовно поділити на кілька груп.

Емоційні:

• пригніченість, порожнеча, відчуття безнадії;
• втрата інтересу і задоволення (ангедонія);
• дратівливість, плаксивість, тривога;
• почуття провини і власної нікчемності без реальних підстав.

Пов’язані з мисленням:

• важко зосередитися, запам’ятати, ухвалити рішення;
• думки крутяться довкола невдач і минулих помилок;
• майбутнє здається похмурим і безглуздим;
• думки про смерть або самогубство.

Тілесні і поведінкові:

• занепад сил і швидка втомлюваність навіть від простих справ;
• безсоння, ранні пробудження або, навпаки, постійна сонливість;
• зниження чи підвищення апетиту, зміна ваги;
• сповільненість рухів і мовлення або внутрішній неспокій;
• уникання спілкування, закинуті справи і хобі;
• біль у голові, спині, животі без зрозумілої соматичної причини.

У частини людей депресія проявляється переважно тілесними скаргами і втомою, а смуток майже не усвідомлюється. У підлітків на перший план нерідко виходять дратівливість і конфлікти.

Ступені тяжкості

Ступінь	Як виглядає
Легкий	Симптоми відчутні, але людина з зусиллям дає раду роботі й побуту
Помірний	Повсякденні справи даються дуже важко, частину обов’язків закинуто
Тяжкий	Людина майже не здатна працювати і дбати про себе, часто є думки про смерть

Ступінь визначає фахівець за сукупністю симптомів, їхньою тривалістю і впливом на життя.

Види депресивних розладів

• Одиничний депресивний епізод. Один виражений стан, після якого людина відновлюється.
• Рекурентний депресивний розлад. Епізоди повторюються з проміжками доброго самопочуття.
• Дистимія. Хронічне, менш виражене зниження настрою, яке триває роками.
• Депресія із сезонним характером. Симптоми з’являються в одну й ту саму пору року, частіше восени і взимку.
• Перинатальна депресія. Розвивається під час вагітності або після пологів.

Окремо стоїть біполярний розлад: у ньому депресивні періоди чергуються з піднесенням настрою й активності. Його лікують інакше, тому така важлива точна діагностика.

Причини депресії

Єдиної причини в депресії немає. Вона виникає з поєднання чинників:

• Біологічних: спадкова схильність, особливості роботи нервової системи, гормональні зміни, хронічні хвороби, деякі ліки, зловживання алкоголем та іншими речовинами.
• Психологічних: схильність до самокритики і песимістичного тлумачення подій, висока тривожність, низька самооцінка.
• Соціальних: втрата близької людини, розлучення, звільнення, борги, самотність, насильство, важкий досвід у дитинстві, тривалий стрес.

Важка подія може запустити депресію, але вона буває і без явного приводу. Це не означає, що людина «вигадала» собі хворобу.

Хто в групі підвищеного ризику

Захворіти може будь-хто, але ймовірність вища в тих, хто вже переносив депресивні епізоди, у кого депресія була в близьких родичів, хто живе з хронічною хворобою чи болем, доглядає важкохвору близьку людину, пережив насильство чи втрату. Частіше депресія розвивається під час вагітності і після пологів, після розлучення, у разі втрати роботи і в періоди самотності. Тривожні розлади і депресія нерідко йдуть поруч: тривала тривога виснажує і сама може перейти в пригніченість, тому варто знати й ознаки тривоги.

Належність до групи ризику не означає, що депресія обов’язково виникне. Але в ці періоди корисно уважніше ставитися до свого стану і раніше просити підтримки.

Як лікують депресію

Лікування добирають з урахуванням тяжкості, попередніх епізодів і побажань самої людини. Міжнародні рекомендації, зокрема матеріали ВООЗ і британські клінічні рекомендації NICE, описують кілька основних підходів.

Психотерапія

Доведену ефективність мають когнітивно-поведінкова терапія, поведінкова активація, міжособистісна терапія і низка інших методів. У КПТ людина вчиться помічати автоматичні думки («я ні на що не здатен»), перевіряти їх на реальність і замінювати точнішими, а також поступово повертати в життя справи, які приносять задоволення і відчуття сенсу. При легкій депресії психотерапія часто стає основним методом.

Медикаментозне лікування

При помірній і тяжкій депресії лікар може запропонувати антидепресанти, нерідко разом із психотерапією. Препарат, дозу і тривалість приймання визначає лише лікар: самостійно починати або різко скасовувати такі ліки не можна. Ефект зазвичай розвивається поступово, за кілька тижнів, і іноді перший препарат доводиться змінювати на інший.

Інші методи

При тяжких і стійких до лікування формах застосовують і інші методи, які проводять лише в спеціалізованих закладах. Рішення про них ухвалює психіатр.

Що можна робити самому

Самодопомога не замінює лікування, але помітно його підтримує:

1. Тримайте режим сну і підйому, навіть якщо хочеться спати весь день.
2. Рухайтеся щодня: прогулянка, плавання, легка зарядка.
3. Розбивайте справи на маленькі кроки і відзначайте кожен виконаний.
4. Не відмовляйтеся від спілкування повністю, зберігайте хоча б короткі зустрічі і дзвінки.
5. Обмежте алкоголь: він посилює пригніченість і порушує сон.
6. Відкладайте великі життєві рішення до покращення стану.

Коли звертатися до фахівця

Звернутися по допомогу варто, якщо:

• пригніченість або втрата інтересу тримаються довше ніж два тижні;
• вам важко працювати, навчатися, дбати про себе чи про дітей;
• порушені сон і апетит, немає сил на звичні справи;
• ви стали частіше пити алкоголь, щоб заглушити стан;
• близькі помічають, що ви сильно змінилися.

Почати можна із сімейного лікаря, психіатра або лікаря-психотерапевта.

Термінова допомога

Якщо з’явилися думки про самогубство, плани нашкодити собі або відчуття, що ви більше не витримаєте, це невідкладна ситуація. Не лишайтеся на самоті, скажіть про це людині поруч і телефонуйте до місцевої служби екстреної допомоги або на номер 112. Якщо небезпека загрожує близькій людині, не залишайте її саму і викличте допомогу.

Прогноз

Депресія лікується. Більшість людей за своєчасної допомоги повертаються до роботи, стосунків та інтересів. Ризик повторних епізодів існує, тому після покращення важливо завершити курс лікування, знати свої ранні сигнали (погіршення сну, відмова від зустрічей, наростання втоми) і за їхньої появи знову звертатися до фахівця, не чекаючи, поки стан стане тяжким.