Межовий розлад особистості (МРО): що це таке

Межовий розлад особистості, або МРО (у російськомовних джерелах ПРЛ), пов’язаний насамперед із труднощами в керуванні емоціями. Почуття в людини з МРО спалахують швидко й сильно, а заспокоїтися буває дуже важко, і це позначається на стосунках, самооцінці та вчинках. Розлад завдає багато страждань самій людині та її близьким, але він піддається лікуванню.

Що таке межовий розлад особистості

МРО належить до розладів особистості: це стійкі особливості того, як людина думає, відчуває і поводиться, які заважають їй жити й спілкуватися з людьми. В американській класифікації DSM-5 МРО виділено як окремий діагноз. У Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) розлади особистості описують за ступенем тяжкості, а «межовий патерн» зазначають як уточнювальну характеристику.

Назва «межовий» історична: колись вважали, що цей стан перебуває на межі між неврозом і психозом. Сьогодні таке пояснення застаріло, а термін зберігся. Не варто плутати МРО і так звану межову шизофренію: це різні поняття.

Перші ознаки МРО зазвичай стають помітними в підлітковому віці або в ранній дорослості. Діагноз ставлять і чоловікам, і жінкам.

Основні ознаки МРО

Фахівці виділяють кілька груп проявів. Для діагнозу важливо, щоб вони були стійкими, проявлялися в різних сферах життя і заважали людині.

Емоційна нестабільність

• різкі й сильні перепади настрою, які можуть тривати від кількох годин до кількох днів;
• інтенсивний гнів, який важко стримати;
• хронічне відчуття порожнечі;
• сильна тривога, дратівливість, пригніченість.

Страх бути покинутим і нестабільні стосунки

• сильний страх, що близькі підуть, і відчайдушні спроби цього не допустити, часом навіть у відповідь на уявні ознаки відходу;
• бурхливі стосунки, у яких людина то ідеалізує партнера чи друга, то різко в ньому розчаровується;
• труднощі з довірою, відчуття, що інші от-от відкинуть.

Нестійке уявлення про себе

• самооцінка й образ себе часто змінюються;
• людина може різко змінювати цілі, цінності, плани, коло спілкування;
• буває важко відповісти на запитання «хто я і чого хочу».

Імпульсивність і самоушкодження

• імпульсивні вчинки, які можуть зашкодити: витрати, небезпечне водіння, зловживання алкоголем чи іншими речовинами, переїдання, ризикований секс;
• самоушкоджувальна поведінка, суїцидальні думки й погрози.

Зміни сприйняття під стресом

• у моменти сильної напруги може виникати відчуття нереальності себе чи світу навколо (дисоціація);
• іноді з’являється короткочасна підозріливість, відчуття, що оточення бажає зла.

Не кожна людина з МРО має всі ці симптоми, а їхня виразність буває дуже різною. Деякі люди зовні успішні в роботі й навчанні, але всередині переживають ті самі труднощі (так званий високофункціональний МРО).

Чому виникає МРО

Точна причина невідома. Дослідники вважають, що розлад формується з поєднання кількох чинників:

• Спадковість. МРО частіше трапляється в людей, близькі родичі яких мають схожі проблеми чи інші психічні розлади.
• Особливості роботи мозку. У людей із МРО знаходять зміни в системах, пов’язаних із регуляцією емоцій та імпульсів.
• Тяжкий досвід у дитинстві. Багато людей із МРО пережили насильство, нехтування, ранню втрату близьких або росли в обстановці, де їхні почуття знецінювали.

Жоден із цих чинників сам по собі не призводить до МРО. Багато людей із тяжким дитинством не захворюють, а в деяких людей із МРО явної травми в минулому не було.

Багато психологів описують таку внутрішню логіку розладу: якщо в дитинстві дитині не допомагали розуміти й витримувати свої почуття, у дорослому віці їй важко давати їм раду самостійно. Сильний страх відкидання змушує чіплятися за стосунки, перевіряти партнера «на міцність», а потім нерідко відштовхувати його. Близькі, не розуміючи, що стоїть за гнівом, віддаляються, і страх бути покинутим підтверджується. Так утворюється замкнене коло, яке підтримує розлад.

Як МРО впливає на життя

Без допомоги МРО може призводити до частих конфліктів і розривів, проблем на роботі й у навчанні, самотності. Часто разом із ним трапляються депресія, тривожні розлади, розлади харчової поведінки та залежності.

Найсерйозніший наслідок пов’язаний із ризиком самоушкодження і суїцидальних спроб. Тому будь-які висловлювання про бажання заподіяти собі шкоду потрібно сприймати всерйоз, навіть якщо вони звучать на тлі сварки або здаються спробою привернути увагу.

Як лікують межовий розлад особистості

Основу лікування МРО становить психотерапія. Вона зазвичай триває довго, іноді рік і більше, і може проходити індивідуально, у групі або в поєднанні цих форм.

Метод	На чому зосереджений
Діалектична поведінкова терапія (ДПТ)	навички керування емоціями, стійкість до стресу, усвідомленість, здорове спілкування; метод створено спеціально для МРО
Терапія, що ґрунтується на менталізації (MBT)	уміння розуміти власні почуття й думки і те, що інші люди можуть бачити ситуацію інакше
Схема-терапія	робота з глибинними переконаннями про себе та інших, що склалися в дитинстві
Терапія, сфокусована на перенесенні	дослідження стосунків та емоційних реакцій через стосунки з терапевтом

Важливо, щоб терапія була структурованою, її проводив підготовлений фахівець, а людина мала зрозумілий план дій на випадок кризи.

А ліки?

Ліків, які лікували б сам МРО, не існує, і клінічні настанови не радять використовувати препарати як основне лікування цього розладу. Лікар може призначити медикаментозну терапію при супутній депресії, тривозі чи в гострій кризовій ситуації, зазвичай на обмежений строк. Рішення про будь-які препарати ухвалює лише психіатр.

Що можна робити самостійно

Самодопомога не замінює терапії, але допомагає в повсякденному житті:

• Помічайте свої тригери. Записуйте ситуації, після яких емоції різко наростають. З часом стане зрозуміліше, що саме вас зачіпає.
• Робіть паузу перед дією. Коли почуття накривають, спробуйте відкласти відповідь: вийти на прогулянку, умитися холодною водою, повільно подихати. Сильна хвиля емоцій зазвичай спадає.
• Перевіряйте висновки. Запитайте себе: «Це справді відбувається зараз чи мені так здається, бо я боюся, що мене покинуть?»
• Бережіть базові ресурси. Сон, регулярне харчування, рух і відмова від алкоголю помітно знижують емоційну вразливість.
• Вчіться казати «ні». Чіткі межі захищають і вас, і стосунки.
• Будьте терплячими до себе. Зміни відбуваються поступово, і відкати не означають провалу.

Якщо ви близька людина, корисними будуть матеріали про здорові стосунки з людиною з МРО.

Коли звертатися до фахівця

Варто звернутися до психіатра, психотерапевта чи клінічного психолога, якщо:

• перепади настрою, спалахи гніву або відчуття порожнечі заважають працювати, навчатися і спілкуватися;
• стосунки раз у раз закінчуються бурхливими розривами;
• ви робите імпульсивні вчинки, про які потім шкодуєте;
• з’являються думки про самоушкодження або ви вже завдавали собі шкоди;
• ви впізнаєте в себе кілька ознак із цієї статті і хочете розібратися.

Самостійно поставити собі діагноз не можна: схожі прояви бувають при біполярному розладі, наслідках травми, депресії та інших станах. Докладніше про один із них можна прочитати у статті про біполярний розлад.

Якщо у вас чи вашої близької людини є думки про самогубство, ви вже заподіяли собі шкоду або перебуваєте в небезпеці, негайно телефонуйте до служби екстреної допомоги (112) або зверніться до найближчого приймального відділення. Також можна зателефонувати на телефон довіри у вашій країні, там допоможуть безкоштовно й анонімно.