Посттравматичний стресовий розлад: симптоми і лікування

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) упізнають за трьома групами симптомів: травма знову і знову повертається в спогадах і снах, людина уникає всього, що про неї нагадує, і живе в постійній насторозі. Найчастіше це починається в перший місяць після події. Але буває й так, що людина довго тримається, а розлад проявляється через пів року, рік або пізніше.

Що таке ПТСР

Це психічний розлад, який розвивається після дуже важкої, страшної події: нападу, аварії, війни, сексуального насильства, раптової загибелі близької людини, тяжкої хвороби чи складних пологів. Подію можна пережити самому, побачити її або дізнатися, що вона сталася з близькою людиною.

Травматичні події трапляються в житті дуже багатьох. За даними ВООЗ, приблизно 70% людей хоча б раз переживають потенційно травматичну подію, а ПТСР розвивається приблизно в 5,6% із них. Серед людей, які опинилися в зоні війни чи збройного конфлікту, частка набагато вища: близько 15%. Жінки хворіють частіше за чоловіків.

Важкі реакції в перші дні й тижні після травми самі собою ще не означають розладу. Тривога, поганий сон і думки про те, що сталося, у більшості людей поступово стихають. Про ПТСР говорять, коли симптоми тримаються, не слабшають і заважають жити.

Симптоми ПТСР

Повторне переживання

• нав’язливі спогади й образи, які спливають мимоволі;
• кошмари про подію;
• флешбеки: відчуття, що все відбувається знову, просто зараз;
• сильна тілесна реакція на нагадування (серцебиття, піт, тремтіння).

Уникання

• людина оминає місця, людей і розмови, пов’язані з травмою;
• не може згадати важливі деталі того, що сталося;
• намагається не думати й не відчувати, вимикає емоції.

Постійна насторога

• відчуття небезпеки, звичка весь час озиратися;
• здригання від різких звуків;
• дратівливість, спалахи гніву;
• безсоння, труднощі з концентрацією.

Інші часті прояви

Багато хто помічає в себе негативні думки про себе і світ, провину, втрату інтересу до того, що раніше тішило, віддалення від близьких, відчуття відірваності від себе і того, що відбувається. Бувають головні болі, проблеми зі шлунком і біль у тілі без фізичної причини.

У дітей ПТСР виглядає інакше: кошмари, програвання травми в іграх, страх спати самому, повернення нічного нетримання сечі.

ПТСР із відстроченим початком

Іноді людина після травми виглядає так, ніби впоралася: працює, спілкується, близькі думають, що все позаду. А через кілька місяців чи років з’являються кошмари, тривога, спалахи роздратування. Якщо повна картина розладу складається пізніше ніж через шість місяців після події, у класифікації DSM-5 це позначають як ПТСР із відстроченим проявом.

Наскільки це часто? Систематичні огляди проспективних досліджень показують, що у від 20 до 30% людей з ПТСР усі критерії розладу набираються пізніше ніж через пів року після травми. У військових після відряджень це трапляється частіше.

Проте «відстрочений» майже ніколи не означає «раптовий». Огляд 2022 року, який об’єднав дані майже трьох десятків груп, показав: у людей, у яких ПТСР розвинувся пізніше, уже в перші пів року симптомів було помітно більше, ніж у тих, хто так і не захворів. Просто їх було недостатньо для діагнозу. Випадки, коли до встановлення діагнозу симптомів не було зовсім, рідкісні.

Чому розлад може проявитися пізніше

Точний механізм невідомий. Найчастіше обговорюють кілька варіантів:

• слабкі симптоми поступово накопичуються і в якийсь момент досягають рівня розладу;
• нова тяжка подія (втрата роботи, розлучення, смерть близької людини, повторна травма) виснажує сили, які раніше йшли на те, щоб триматися;
• людина довго уникала спогадів, наприклад за допомогою алкоголю чи роботи без відпочинку, і коли цей захист перестав діяти, симптоми вийшли назовні.

Практичний висновок простий: якщо після травми у вас лишилися хоч якісь симптоми, навіть легкі, до них варто поставитися серйозно і не чекати, що все мине саме.

ПТСР і СДУГ: чи є зв’язок

ПТСР і розлад дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) мають багато схожих проявів: неуважність, труднощі з концентрацією, імпульсивність, дратівливість, проблеми у стосунках. Тому один розлад легко сплутати з іншим.

Систематичний огляд досліджень дорослих показав, що ці розлади часто трапляються разом: у різних роботах їхнє поєднання знаходили у від 28 до 36% обстежених. Люди із СДУГ частіше стикаються з травмою і частіше отримують ПТСР, а поєднання двох розладів перебігає тяжче. Але стверджувати, що ПТСР спричиняє СДУГ, не можна: такого причинного зв’язку не доведено. Якщо ви впізнаєте в себе ознаки обох станів, скажіть про це фахівцеві, щоб діагностика врахувала обидва.

Як лікують ПТСР

Найкраще вивчена психотерапія, зосереджена на травмі.

Метод	Що відбувається
Когнітивно-поведінкова терапія, зосереджена на травмі	Разом із фахівцем людина поступово повертається до спогадів у безпечних умовах і переглядає думки про себе і світ, які виникли після травми
ДПРС (десенсибілізація і переробка рухами очей, EMDR)	Робота зі спогадами за структурованим протоколом, яка знижує їхню емоційну силу
Ліки	Лікар може призначити їх за показаннями, зазвичай разом із психотерапією

Британська настанова з лікування ПТСР рекомендує дорослим індивідуальну когнітивно-поведінкову терапію, зосереджену на травмі, якщо симптоми тримаються довше місяця після події. Там же прямо сказано, що одноразовий психологічний «розбір» події (дебрифінг) для профілактики чи лікування ПТСР проводити не потрібно.

Терапія працює і тоді, коли травма сталася багато років тому. Допомагають також тілесні підходи, але вони доповнюють основне лікування, а не замінюють його.

Що можна робити самому

• тримати режим дня: сон, їжа, робота в той самий час;
• не глушити симптоми алкоголем та іншими речовинами, це погіршує перебіг;
• рухатися: прогулянки, спорт, будь-яке регулярне навантаження;
• опановувати способи знижувати напругу, наприклад дихальні вправи;
• не залишатися в ізоляції: розповісти хоча б одній близькій людині, що з вами відбувається.

Коли звертатися до фахівця

Зверніться до психотерапевта, психіатра або сімейного лікаря, якщо:

• минуло понад місяць після події, а симптоми не слабшають;
• спогади, кошмари чи тривога заважають працювати, спати, спілкуватися;
• симптоми з’явилися або посилилися через місяці й роки після травми;
• ви стали частіше пити, вживати речовини чи уникати людей;
• лікування вже призначене, але не допомагає.

Якщо травма триває, наприклад ви живете з людиною, яка чинить насильство, насамперед потрібна безпека. Тримайте документи і найнеобхідніше в одному місці, домовтеся з людиною, якій довіряєте, про сигнал тривоги, заздалегідь продумайте, куди можна піти. Період, коли людина вирішує піти від кривдника, буває найнебезпечнішим, тому план краще продумати до того, як ви зробите крок. Детальніше про це у статті Ознаки домашнього насильства.

Якщо потрібна термінова допомога

Якщо з’явилися думки про самогубство, бажання заподіяти собі шкоду або вам загрожує небезпека, телефонуйте до служби екстреної допомоги за номером 112 (єдиний номер в Україні та країнах ЄС). В Україні цілодобово працює лінія Lifeline Ukraine: 7333. Можна також поїхати до найближчої лікарні. Розкажіть про такі думки лікареві або близькій людині: з цього починається допомога.