Як влитися в новий колектив: поради й типові помилки

Перші тижні на новій роботі майже завжди даються нелегко: незнайомі люди, чужі правила і відчуття, що всі навколо давно одне одного розуміють, а ви ні. Добра новина в тому, що адаптація проходить передбачувані етапи, і на кожному з них є прості дії, які помітно полегшують вхід у колектив.

Що таке адаптація в колективі і скільки вона триває

Адаптацією називають звикання людини до нового середовища: до завдань, правил, ритму роботи та до людей. Фахівці з організаційної психології зазвичай виділяють кілька її сторін: розуміння своєї ролі, впевненість у тому, що ви даєте раду, і прийняття з боку колег. Систематичний огляд програм адаптації (онбордингу) показав, що формальне введення в посаду в частині досліджень справді допомагає новачкам швидше освоїтися, особливо навчання безпосередньо на робочому місці.

На практиці адаптація триває кілька місяців, нерідко весь випробувальний строк. Це працює в обидва боки: ви поступово розумієте, хто є хто, а колеги придивляються до вас і вирішують, чи можна довіряти вам завдання. Настороженість у перші тижні нормальна і не означає, що вас не прийняли.

Як підготуватися до першого робочого дня

Багато незручностей першого дня пов’язані не з людьми, а з організаційними дрібницями. Їх варто з’ясувати заздалегідь:

• точний час початку роботи й дорогу до офісу, щоб прийти за 5-10 хвилин до початку;
• прийнятий у компанії стиль одягу;
• які документи потрібні для оформлення;
• хто зустріне вас і представить колегам.

Корисно продумати коротку розповідь про себе на пів хвилини: як вас звати, чим ви займатиметеся і де працювали раніше. Вона позбавить незручної паузи, коли керівник попросить вас представитися. Напередодні лягайте спати вчасно: людині, яка виспалася, легше впоратися з хвилюванням.

Перший день і перший тиждень: головне

Головне завдання першого тижня просте: запам’ятати людей і зрозуміти, хто за що відповідає, а також дати колегам зрозуміти, з якими питаннями можна звертатися до вас.

Знайомтеся і записуйте

Зазвичай новачка представляє керівник. Постарайтеся насамперед познайомитися з тими, з ким працюватимете найтісніше, і коротко запишіть імена та зони відповідальності. Якщо вас не представили, підійдіть самі. Забули ім’я? Перепитайте: після двадцяти знайомств за день це нікого не здивує.

Увійдіть у робочі канали

Попросіть додати вас у спільні чати й розсилки, показати регламенти та опис ваших обов’язків. Якщо в компанії є наставник, домовтеся з ним про регулярні короткі зустрічі. Якщо наставника немає, запитайте, хто прийшов у команду останнім перед вами: ця людина ще добре пам’ятає, що було незрозумілим.

Не відмовляйтеся від неформального спілкування

У перші дні сходіть на обід разом із колегами, навіть якщо зазвичай волієте їсти на самоті. Для розмови підійдуть нейтральні теми: дорога на роботу, плани на вихідні, фільми, книжки. Корпоративні заходи теж допомагають пізнати людей у спокійній обстановці, але ходити на них із почуття обов’язку не обов’язково.

Як поводитися в перші місяці

Більше спостерігайте, ніж радьте

Навіть якщо ви бачите, що в чомусь досвідченіші за колег, не поспішайте це демонструвати. Подивіться, як тут заведено розв’язувати завдання, як проходять наради, який гумор у ходу. Фраза «а в нас на минулій роботі було інакше» майже завжди викликає роздратування. Пропозиції щодо покращень краще відкласти до моменту, коли ви зрозумієте, чому процеси влаштовані саме так.

Ставте запитання

Правило «не знаєш, запитай» у перші тижні працює краще за будь-яке інше. Краще уточнити, ніж зробити навмання, а потім переробляти. Щоб не перетворитися на джерело нескінченних запитань, записуйте відповіді, збирайте дрібні запитання в одну розмову і спершу шукайте відповідь у документах.

Проговорюйте контекст

Люди схильні вважати, що інші думають так само, як вони, звідси багато непорозумінь. Поки ви не «на одній хвилі» з командою, пояснюйте, що маєте на увазі, і звіряйтеся: чи правильно ви зрозуміли завдання, строк і очікуваний результат. У кожного колективу свої стандарти якості та звички, і переносити старі правила без обговорення не варто.

Просіть зворотного зв’язку, але в міру

Щодня питати керівника, як ви даєте раду, не потрібно. Зручний ритм: коротка розмова після першого тижня, після першого місяця і наприкінці випробувального строку. Якщо в компанії такі зустрічі вже заведені, використовуйте їх, щоб уточнити очікування.

Розберіться з межами відповідальності

Буває, що новачкові намагаються передати чужі завдання. Якщо ви сумніваєтеся, прямо уточніть, чия це робота, і за потреби ввічливо відмовтеся. Допомагати колегам добре, але не на шкоду своїм обов’язкам.

Тримайте нейтралітет

У будь-якому усталеному колективі є свої союзи, давні суперечки й напружені стосунки, про які ви поки не знаєте. Не приєднуйтеся одразу до жодної зі сторін, не обговорюйте відсутніх і не переказуйте почуте. Про особисте життя краще розповідати в загальних рисах і не розпитувати інших про подробиці.

Типові помилки новачка

Помилка	Чим вона заважає	Що робити натомість
Запізнення в перші тижні	Створюють враження несерйозності	З’ясуйте дорогу й виїжджайте із запасом
Хизування досвідом, доходом, зв’язками	Відштовхує і викликає бажання «перевірити» новачка	Показуйте себе через результати
Порівняння з минулою роботою	Звучать як критика команди	Спершу розберіться, чому тут інакше
Критика колег і різкі ідеї з перших днів	Викликають опір	Пропонуйте зміни через кілька тижнів і з аргументами
Лестощі керівникові	Псують стосунки з рівними за посадою	Будьте однаково ввічливі з усіма
Участь у плітках та інтригах	Втягує в чужі конфлікти	Переводьте розмову на нейтральну тему
Готовність узяти будь-яку зайву роботу	Призводить до перевантаження і закріплює роль «того, на кого можна скинути»	Уточнюйте пріоритети з керівником
Слова «мене не попереджали» після помилки	Перекладають провину на тих, хто вас навчав	Визнайте помилку і запитайте, як зробити правильно

Помилятися новачкові нормально. Важливіше те, як ви реагуєте: спокійно визнати промах, виправити його і зробити висновок на майбутнє.

Чому адаптація дається важко

Найчастіше вхід у колектив ускладнюють не самі колеги, а внутрішній стан людини.

• Невпевненість у собі. Думки «а раптом я не впораюся» і «мене вважатимуть некомпетентним» змушують триматися скуто або, навпаки, надто старатися сподобатися. Допомагає нагадування, що вас обрали з-поміж інших кандидатів, а від новачка ніхто не чекає знання всіх тонкощів.
• Тривога і хвилювання. У напрузі легше помилитися й сказати зайве. Регулярний сон, фізична активність, спілкування з близькими та розумне планування дня допомагають знизити фоновий стрес.
• Налаштованість на гірше. Якщо заздалегідь чекати ворожості, нейтральні слова здаються докорами, а сама людина поводиться закрито і цим справді відштовхує людей. Корисно відокремлювати факти («мені не відповіли в чаті») від інтерпретацій («мене ігнорують»).
• Труднощі в спілкуванні. Якщо підтримувати розмову важко, почніть із малого: привітання, коротке запитання про роботу, подяка за допомогу.

Бувають і зовнішні причини. Наприклад, ви прийшли на місце працівника, якого в команді цінували, і вас мимоволі порівнюють із ним. У такому разі не сперечайтеся з цим порівнянням, а поступово показуйте свій стиль роботи. Окремі поради про те, як поводитися в жіночому колективі, зібрано в окремій статті.

Якщо колектив не приймає

Дайте собі час: холодність у перший місяць часто минає сама, коли колеги бачать, що ви надійні. Якщо відчуження зберігається, поговоріть із керівником або наставником, спокійно описавши конкретні ситуації. Про те, як поступово вибудувати нормальні робочі зв’язки, читайте у статті про те, як побудувати здорові стосунки з колегами.

Зовсім інша річ, якщо йдеться про систематичні глузування, образи, виключення з робочих процесів чи погрози. Це вже не труднощі адаптації, а цькування. Дослідження показують, що в компаніях, де керівництво всерйоз дбає про психологічну безпеку, таких випадків менше, а працівники рідше страждають від стресу й депресії. Фіксуйте факти (дати, слова, свідків) і звертайтеся до керівництва або у відділ кадрів. Якщо вас намагаються витіснити з посади, стане в пригоді матеріал про те, що робити, коли під вас «копають» на роботі.

Коли звертатися до фахівця

Хвилювання в перші тижні природне. Але варто поговорити з психологом або лікарем, якщо:

• тривога перед роботою не зменшується через кілька тижнів і заважає спати;
• з’явилися постійна пригніченість, втрата інтересу до того, що раніше тішило;
• ви почали уникати робочих контактів настільки, що це позначається на завданнях;
• на тлі конфлікту на роботі з’явилися думки про те, що жити не хочеться.

Всесвітня організація охорони здоров’я відносить негативну робочу атмосферу, зокрема цькування та брак підтримки з боку колег, до чинників ризику для психічного здоров’я, тому просити про допомогу в такій ситуації цілком обґрунтовано. Якщо ви відчуваєте, що можете заподіяти собі шкоду, негайно телефонуйте до служби екстреної допомоги (112) або зверніться до близької людини.

З часом нове місце перестає бути чужим. Коли це станеться, наступним завданням стане зміцнення свого становища в команді, і тут допоможуть поради про те, як здобути повагу в колективі.