Як здобути повагу в колективі: що справді працює

Повагу колег не можна вимагати чи отримати за посадою: вона складається з того, як ви працюєте і як ставитеся до людей день у день. Добра новина в тому, що більшість звичок, які зміцнюють авторитет, цілком можна опанувати, навіть якщо ви за характером не лідер і не душа компанії.

З чого складається повага на роботі

Повага в колективі тримається на кількох опорах:

• Професійна надійність. Ви знаєте свою справу, дотримуєтеся термінів і виконуєте обіцянки.
• Порядність. Ви чесні, не поширюєте чуток, не привласнюєте чужих заслуг і однаково ввічливі з усіма.
• Самоповага. Ви вмієте спокійно обстоювати свою позицію і межі, не дозволяєте себе принижувати і самі нікого не принижуєте.

Дослідники, які вивчають шанобливе керівництво, описують схожий набір учинків: інтерес до думки іншої людини, справедливе і ввічливе ставлення, чесність, визнання чужої праці й підтримку. Ті самі дії працюють і між рівними за посадою.

Важливо відрізняти повагу від популярності. Можна подобатися всім і при цьому не мати ваги в обговореннях. І навпаки: стриману людину, на яку завжди можна покластися, часто слухають уважніше, ніж найбільш товариську.

Якщо ви новачок: не починайте з подвигів

Бажання одразу показати себе зрозуміле, але службова запопадливість у перші тижні нерідко працює проти новачка. Готовність братися за що завгодно швидко перетворює вас на людину, якій можна віддати будь-яку рутину. Надмірна старанність може дратувати колег, а різкі пропозиції «все переробити» сприймаються як критика.

Спершу розберіться, як влаштована робота і хто за що відповідає, познайомтеся з людьми і з’ясуйте неписані правила. Докладніше про перші тижні на новому місці розповідає стаття про те, як влитися в новий колектив.

Звички, які зміцнюють авторитет

Робота і професіоналізм

1. Тримайте слово. Беріться лише за те, що можете зробити, і повідомляйте заздалегідь, якщо термін під загрозою. Надійність цінується вище за разові успіхи.
2. Розвивайте експертизу. Навчайтеся, стежте за змінами у своїй галузі, діліться корисними знахідками з командою.
3. Визнавайте помилки. Скажіть прямо, що пішло не так, виправте те, що можливо, і запропонуйте, як уникнути повторення. Спроби перекласти провину на інших підривають довіру сильніше, ніж сама помилка.
4. Спокійно приймайте критику. Відокремлюйте зауваження щодо роботи від оцінки себе як людини, уточнюйте, що саме треба змінити, і дякуйте за конкретний зворотний зв’язок.
5. Виявляйте ініціативу там, де розумієтеся. Пропозиція з аргументами і планом важить більше, ніж загальні скарги на те, що «все погано влаштовано».
6. Беріть відповідальність. Якщо завдання нічиє, а ви беретеся за нього і доводите до кінця, колеги бачать у вас людину, на яку можна спертися.

Спілкування з колегами

7. Слухайте. Дайте людині договорити, поставте уточнювальне запитання, згадайте згодом, про що вона розповідала. Інтерес до чужої думки є однією з найпомітніших форм поваги.
8. Будьте однаково ввічливі з усіма. Ставлення до стажера чи прибиральниці говорить про вас більше, ніж ставлення до директора.
9. Визнавайте чужий внесок. Називайте, хто допоміг із завданням, щиро дякуйте. Компліменти мають бути конкретними і заслуженими, інакше вони звучать як лестощі.
10. Допомагайте в міру. Запитання «чим я можу допомогти?» зміцнює стосунки, але допомога не має стати вашою основною роботою за чужий рахунок.
11. Кажіть правду. Не обіцяйте того, чого не зробите, і не кажіть за спиною того, чого не скажете в обличчя.
12. Не беріть участі в плітках. Переведіть розмову на іншу тему або просто не підтримуйте її. Люди швидко розуміють, що той, хто обговорює інших, обговорюватиме і їх.
13. Будьте дипломатом у суперечках. Сперечайтеся з ідеєю, а не з людиною, спирайтеся на факти і зберігайте спокійний тон.

Стосунки з керівником

14. Уточнюйте очікування. Дізнайтеся, який результат і в якому форматі важливий керівникові, як він воліє отримувати інформацію.
15. Не лестіть. Підлабузництво помічають колеги, і воно псує стосунки з ними, а керівник зазвичай цінує роботу, а не компліменти.
16. Не уникайте незгоди. Якщо ви вважаєте рішення хибним, скажіть про це наодинці, ввічливо і з аргументами. Публічна суперечка з начальником рідко допомагає справі.
17. Просіть зворотного зв’язку, якщо керівник не хвалить публічно. Багато хто просто не звик це робити.

Самоповага і межі

18. Умійте відмовляти. Спокійне «зараз не можу, у мене термінове завдання» краще, ніж згода з подальшим роздратуванням і зірваними термінами.
19. Не намагайтеся догодити всім. Це неможливо, а постійні поступки читаються як невпевненість.
20. Не розповідайте зайвого про особисте життя. Відкритість добра в міру: подробиці про сімейні конфлікти чи здоров’я легко стають приводом для пересудів.
21. Стежте за зовнішнім виглядом і порядком. Охайний одяг, що відповідає прийнятому в компанії стилю, і порядок на робочому місці допомагають справляти враження зібраної людини.
22. Зберігайте самовладання. Вибух емоцій на нараді запам’ятовується надовго. Якщо відчуваєте, що закипаєте, візьміть паузу і поверніться до розмови пізніше.

Помилки, які підривають повагу

Помилка	Як її сприймають
Хвастощі й постійні розповіді про свої заслуги	Невпевненість, спроба самоствердитися
Нав’язливість, постійні прохання про допомогу в дрібницях	Невміння працювати самостійно
Регулярні скарги на начальство і компанію	Негатив, з яким не хочеться мати справу
Зірвані терміни без попередження	Ненадійність
Перекладання провини	Нечесність
Жарти за чужий рахунок	Неповага до людей
Гра на публіку і маніпуляції	Нещирість, яку рано чи пізно помічають

Ознаки того, що вас не поважають

Іноді проблема не у вас, а в ставленні оточення. Насторожити мають такі речі:

• вас регулярно перебивають або ігнорують ваші слова на зустрічах;
• критика стосується не конкретних учинків, а вас як людини;
• ваші ідеї відхиляють, а потім видають за свої;
• ваш час не цінують: запізнюються на зустрічі, переносять домовленості в останню мить;
• з вас постійно кепкують, хоча ви просили цього не робити.

Почніть зі спокійної розмови наодинці: назвіть конкретну ситуацію, скажіть, як вона на вас вплинула, і чого ви чекаєте далі. Якщо грубість звучить просто зараз, спокійно назвіть її і поверніть розмову до справи, а якщо джерело проблеми керівник, плануйте розмову з ним так само: факти, вплив, очікування.

Коли зневага переростає в цькування

Систематичні образи, публічні приниження, погрози, поширення чуток, навмисне відсторонення від роботи: усе це вже не питання авторитету, а цькування. Всесвітня організація охорони здоров’я називає насильство, домагання і цькування на роботі чинниками ризику для психічного здоров’я і радить роботодавцям мати зрозумілі правила для таких випадків. Огляд досліджень психологічного клімату в організаціях показав, що там, де керівництво всерйоз дбає про психологічну безпеку працівників, цькування і домагань менше, а рівень стресу й депресії нижчий.

Що робити в такій ситуації:

• записуйте факти: дати, слова, свідків, зберігайте листування;
• зверніться до керівника, до відділу кадрів або до вищого керівництва;
• дізнайтеся, чи є в компанії процедура розгляду скарг;
• за загрози здоров’ю чи безпеці телефонуйте до місцевої служби екстреної допомоги (112).

Коли звертатися до фахівця

Поговорити з психологом варто, якщо невпевненість заважає обстоювати свою позицію навіть у простих ситуаціях, якщо ви постійно погоджуєтеся на те, чого не хочете, або якщо напруга на роботі спричиняє безсоння, пригніченість і небажання йти в офіс. Звернутися до лікаря треба, якщо такий стан триває кілька тижнів. Якщо з’явилися думки про те, щоб заподіяти собі шкоду, негайно телефонуйте до місцевої служби екстреної допомоги (112) або повідомте близьку людину.

Повага в колективі будується повільно, але й зруйнувати її одним промахом важко, якщо за вами вже є репутація надійної і порядної людини.